Кароче, оце у мене було заняття по буддизму і там розповідали про три типи страждання:
1. Страждання страждань (то шо ми відчуваємо фізично чи ментально - біль, смуток і т.д.)
2. Страждання змін (нам добре, але ми знаємо коли нам перестає бути добре, то нам погано)
3. Всепроникне страждання обумовлених явищ (не дуже поняв, але це типу коли ми понімаємо шо майже все приведе до страждань)
і нам задали домашку типу розказати як ми чувствємо ці страждання і описати це в короткому ессе. тому я хочу з вами ним поділитися!
► Показати
Сильніше за всі інші страждання, я відчуваю саме страждання змін.
На контрасті з гарними емоціями та чудовими подіями, смуток та життєві прикрості відчуваються сильніше. Ще до військової служби я відчував оцю тяжкість понеділка - перший робочий день після вихідних відчувається жахливо. Зараз для мене так само відчувається не тільки один вихідний день, а і просто поїздка на маршутці. Вихід з комфортного та теплого транспорту на холодну вулицю викликає в мене тяжкі відчуття. Можливо через це все я не дуже хочу брати відпустку і їхати в рідне місто, щоб зустріти близьких та прожити короткий час цивільного життя.
Страждання страждань для мене саме просте. Якось я пристосовувався і швидко справляюся зі всякими переживання. Я чудово усвідомлюю, що я відчуваю, чому і це дає мене шлях куди рухатися. Я легко (відносно) пережив розтавання з партнером, швидко справляюся з хвилюванням через несправедливість на службі. Але через це мені тяжко затримувати гарні емоції.
Найбільш лячним для мене є всепроникне страждання обумовлених явищ (навіть сама назва). Це як бачити зброю і знати, що вона колись вистрелить, але ти все одно береш її в руки, бо так безпечніше. Ми знаємо, що пелюстки квітів колись опадуть і все ж вони нас зачаровують.
Гадаю, я зрозумів це страждання коли годував диких качок (крячків) і знав, що вони тут будуть не завжди та хтось, мабуть, їх годував хлібом (не годуйте їх хлібом, хліб - отрута для пташок!).
